Российско-Украинская война Z #32., У пошуках Міндіча.

[Саша Белый]

Командир роты (перед войною призван на 18 месяцев как офицер запаса, и не успел дослужить) - сначала был в РХБЗ,потом огенметчиком,потом в пихоте взводником,замроыт и ротный
https://www.facebook.com/permalink.php?stor...=61588499825712

Цитата

343 дні на «нулі» – історія командира роти 3 гірсько-штурмового батальйону
37-річний Олексій (позивний Ботанік) – боєць 3 гірсько-штурмового батальйону 128 ОГШБр – безвилазно пробув на «нулі» майже цілий рік – 343 дні. Утім, унікальність Олексія не тільки в тривалості перебування на бойових позиціях, а і в тому, що він капітан, командир гірсько-штурмової роти. Очевидно, на сьогодні це найтриваліший бойовий вихід для офіцера ЗСУ.
Хороші ротні часто бувають на передніх позиціях, однак не надовго, адже крім власне бойової в них купа й іншої роботи. Олексій пробув на передку найдовше з усіх – зайшов на позиції 1 квітня 2025 року, а вийшов 8 березня 2026-го.
До війни Олексій – цілком цивільна людина з Луганщини – тієї частини, що перебуває в окупації з 2014 року. Ще до початку російської агресії він вступив у Харківський національний університет імені В.Каразіна на біологічний факультет, де паралельно пройшов військову кафедру й отримав офіцерське звання. У 2013-му одружився, а наступного року переїхав до дружини на Черкащину й став працювати в Центрі зайнятості в невеликому селищі. Ще через два роки став батьком – дружина народила доньку.
У сферу обов’язків Олексія входила й профорієнтація для ЗСУ, іншими словами, він підшукував для армії контрактників і часто по роботі спілкувався з ТЦК. Ця «карма» врешті-решт наздогнала його самого. Якось у кінці 2020-го ТЦК-шники запросили його на каву, щоб «обговорити певні робочі питання», і вручили повістку на 18-місячну службу в ЗСУ як офіцера запасу. «Півтора року швидко минуть, відслужите в якійсь бригаді, отримаєте нормальне звання і все буде добре…» – пообіцяли вони. Від такої «ласої» пропозиції теоретично можна було відкосити, однак Олексій погодився.
– Я вирішив закрити це питання – не ховатися, а відслужити 18 місяців, повернутися додому й спокійно дивитися людям в очі, – пояснює боєць.
По розподілу офіцер потрапив у 128 ОГШБр, став командиром взводу вогнеметників у роті РХБЗ (радіаційний, хімічний та біологічний захист). Його призов мав закінчитися в червні 2022 року, однак у лютому почалася повномасштабна війна, томі в ЗСУ довелося затриматися.
У зоні бойових дій Олексій як командир хоч і не працював безпосередньо з вогнеметом, але на бойових позиціях був дуже часто. З огляду на освіту й інтелігентний вигляд (зокрема, окуляри), за ним міцно закріпився позивний Ботанік.
Згодом вогнеметників почали переводити в піхотні підрозділи, і Олексій залишився в батальйоні, з яким працював. Спершу став заступником командира роти, а як тільки ротний пішов на підвищення, зайняв його місце.
Позиції гірсько-штурмової роти знаходяться на Оріхівському напрямку Запорізької області в посадках між населеними пунктами. Вогневі точки розміщені в шаховому порядку, одна висунута вперед, решта по боках і позаду, загальна лінія відповідальності – близько двох кілометрів. КСП роти (командно-спостережний пункт) облаштований позаду, але входить у систему фортифікацій. Провізія, оснащення й боєкомплект доставляється по максимуму пікапами в дощові й туманні ночі. Якщо ж погода сприяє ворожим БПЛА, постачання здійснюється великими дронами-бомберами.
– На лінії зіткнення бувають періоди затишшя і бойової активності. Це залежить, по-перше, від погоди: чим гірша погода для наших дронів, тим більше ворожих штурмів. А, по-друге, від дат. Є в росіян певні сакральні дати, з нагоди яких вони хочуть прославитися, наприклад, дєнь побєди чи дєнь армії… Ми знаємо, що треба вистояти цей період, а далі вони зітруться й настане затишшя.
Затишшя умовне, бо якщо немає штурмів і не працює артилерія, то дрони літають практично завжди. Але в такі періоди піхоті все таки легше. Утім, з іншого боку ця одноманітність, відсутність нормального побуту, харчування і незмінність картинки сильно давить на мізки й провокує дрібні конфлікти.
– Щоб мінімізувати їх, я намагався тасувати людей – перекидав із точки на точку, – каже Ботанік. – І це допомагало.
Росіяни періодично намагалися прорвати напрямок, штурмували позиції на БМП, мотоциклах, квадриках чи пішки.
– Кілька разів виникали критичні ситуації, коли ворожа піхота застрибувала в наші траншеї. Але її щоразу знищували. Дуже допомагала єгоза й плутанка перед переднім краєм, вона затримувала штурмовиків і давала час нашим дронщикам і кулеметникам.
Звичайно, були поранені й з нашого боку, і загиблі теж. Усіх їх вдалося евакуювати.
– У мене хороші водії. Якщо в бійця важке поранення, ми включали всі засоби РЕБ, наводили стрілецьку зброю, і я просив водіїв виїхати. Вони залітали на позицію, за секунди забирали пораненого й виїжджали – жодного разу не відмовилися. В цьому смислі мені пощастило, бо буває по-різному… А взагалі я старався полегшити перебування бійців на бойових, наскільки це можливо. Слідкував, щоб кожен щодня мав можливість зв’язатися з рідними, це дуже допомагає. Коли в лютому на лінії фронту відбувалася верифікація Старлінків, наші термінали теж не працювали, деякі й тривалий час. То ми зв’язувалися з бійцями по рації й передавали звістку рідним по телефону. Я знаю по собі, наскільки це важливо, – щодня намагаюся спілкуватися з донькою, а якщо не виходить, вона шле мені голосові повідомлення. Це допомагає триматися. Плюс хороші командири, а в мене вони дуже хороші й адекватні. І я намагаюся бути таким самим для своїх бійців.
Показово, що в роті Олексія немає жодного кадрового військового (котрий навчався в спеціалізованих військових навчальних закладах). Усі колишні цивільні, дехто підписав контракт, уже будучи в ЗСУ, як і сам Ботанік. Однак ця «цивільно-штурмова» рота, відколи воює на Оріхівському напрямку, відбила всі російські штурми, не дала просунутися ворогу ні на метр, зберегла всі позиції, хоча часом тут було дуже гаряче.
– Я усвідомлюю, якою ціною це дається. І головна причина неприродньо довгих бойових виходів теж відома – відсутність людей. У моїй роті некомплект (як і у всіх інших), а з тих, що є, приблизно половина – категорія 50+, вони постійно хворіють і лікуються. Немає людей – немає й нормальних ротацій. Ще одна причина – небезпечна логістика, але це другорядне. Бо якби були люди, безпечний час для заміни принаймні раз на місяць можна знайти. Взагалі, ідеально було б, якби піхотинець місяць перебував на бойових, а місяць відновлювався у фронтовому селі. Але за теперішніх умов це абсолютно нереально через нестачу людей…
Після бойового виходу Олексій отримав відпустку. Дома він привітав доньку з 10-річчям, подарував велосипед і навчив на ньому кататися. А далі знову повернувся в підрозділ.
– Своє головне призначення як командира бачу в тому, щоб мінімізувати втрати особового складу, в ідеалі – щоб їх зовсім не було, – каже Ботанік. – Але на війні і в піхоті це, на жаль, неможливо. Якщо ж говорити про особисту мотивацію, то я не хочу, щоб мої рідні, моя донька бачили те, що бачу я – вибухи, прильоти КАБів, зруйновані села, смерті. Це заради чого я тут…

Цитата

Позиції гірсько-штурмової роти знаходяться на Оріхівському напрямку Запорізької області в посадках між населеними пунктами. Вогневі точки розміщені в шаховому порядку, одна висунута вперед, решта по боках і позаду, загальна лінія відповідальності – близько двох кілометрів. КСП роти (командно-спостережний пункт) облаштований позаду, але входить у систему фортифікацій. Провізія, оснащення й боєкомплект доставляється по максимуму пікапами в дощові й туманні ночі. Якщо ж погода сприяє ворожим БПЛА, постачання здійснюється великими дронами-бомберами.

и

Цитата

Затишшя умовне, бо якщо немає штурмів і не працює артилерія, то дрони літають практично завжди. Але в такі періоди піхоті все таки легше. Утім, з іншого боку ця одноманітність, відсутність нормального побуту, харчування і незмінність картинки сильно давить на мізки й провокує дрібні конфлікти.
– Щоб мінімізувати їх, я намагався тасувати людей – перекидав із точки на точку, – каже Ботанік. – І це допомагало.

Оказывается можно и в норке ротному -и земля не натолкнулась на небесную ось
И при этом -оказвается можнои пикапом подбросить, и между "точками" переходить,а не пояснять с дивана что "ничего нельзя поделать и наше фсьсо -красный диван,а удел солдат сидть по году в норке."

Цитата

Показово, що в роті Олексія немає жодного кадрового військового (котрий навчався в спеціалізованих військових навчальних закладах).

Цитата

І головна причина неприродньо довгих бойових виходів теж відома – відсутність людей. У моїй роті некомплект (як і у всіх інших), а з тих, що є, приблизно половина – категорія 50+, вони постійно хворіють і лікуються. Немає людей – немає й нормальних ротацій. Ще одна причина – небезпечна логістика, але це другорядне. Бо якби були люди, безпечний час для заміни принаймні раз на місяць можна знайти. Взагалі, ідеально було б, якби піхотинець місяць перебував на бойових, а місяць відновлювався у фронтовому селі. Але за теперішніх умов це абсолютно нереально через нестачу людей…

Больше половины в т..н Силах обороны (как недавно было) -всякие цирики ,гэбисты и примазавшиеся,а не ЗСУ. у самих ЗСУ -тоже богато в тылу нороду.

зы
3 гшб - это пржний 1 сб,батальон военного вермени

Цитата

MilitaryLand отримав подарунковий сертифікат, який свідчить про те, що 1-й стрілецький батальйон 128-ї гірсько-штурмової бригади 17-го армійського корпусу був переформований у 3-й гірсько-штурмовий батальйон.
В результаті бригада тепер складається з трьох лінійних гірсько-штурмових батальйонів, а також 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону. Згідно з дослідженням MilitaryLand, реорганізація, схоже, відбулася нещодавно. Станом на вересень на офіційних сторінках бригади в соціальних мережах підрозділ все ще називався 1-м стрілецьким батальйо

Цитата

3-й гірсько-штурмовий батальйон (3 ГШБ) – бойовий підрозділ, що входить до складу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Батальйон створений у травні 2022 року як 1 стрілецький батальйон (1 СБ) у складі 128 ОГШБр. У той час левову частку його особового складу становили військовослужбовці, призвані в Збройні Сили України в Хмельницькій області.
Одразу після створення підрозділ пройшов бойове злагодження на Закарпатті, а далі був передислокований на Рівненщину до кордону з Білоруссю, звідки очікувалося вторгнення російських сил.
У кінці вересня 2022 року батальйон перекинули на Херсонщину, де він разом з іншими підрозділами 128-ОГШБр взяв активну участь у контрнаступі й деокупації області. За тиждень боїв піхотинці 1 СБ, долаючи запеклий опір росіян, просунулися вперед на понад 30 кілометрів. Звістку про звільнення Херсона підрозділ отримав, займаючи позиції біля с.Новокаїри на Бериславщині.
На початку грудня 2022р. батальйон зайняв оборону на східних околицях м.Соледар (Донеччина). Через надзвичайно високу інтенсивність боїв та «вагнерівські» штурми, що хвиля за хвилею накочувалися на бойові позиції, значна частина бійців отримала поранення, через що батальйон на певний час відправили на доукомплектування. Відтак 1 СБ взяв участь у обороні населених пунктів Красна Гора та Сакко і Ванцетті поблизу Соледара. У подальшому, аж до кінця лютого 2023р., бійці підрозділу тримали позиції на східних околицях м.Бахмут.
У березні того ж року батальйон передислокували в Запорізьку область на Оріхівський напрямок, де він доєднався до інших бойових підрозділів 128 ОГШБр.
Таким чином від початку створення батальйон пройшов найгарячіші напрямки російсько-української війни: деокупацію Херсонщини восени 2022р., оборону Бахмута взимку 2022 – 2023рр., оборонні та контрнаступальні бої на Запоріжжі. Тут служать дуже досвідчені, загартовані й перевірені жорсткими боями військовослужбовці з різних регіонів України – Хмельниччини, Закарпаття, Рівненщини, Львівщини, Прикарпаття, Харківщини тощо.
Серед бійців підрозділу – світовий рекордсмен зі знищення броньованих цілей із протитанкового ракетного комплексу Javelin, а також Герой України.
У грудні 2025р. 1 стрілецький батальйон реорганізований у 3 гірсько-штурмовий батальйон у складі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
У ці дні 3 ГШБ продовжує тримати оборону в Запорізькій області.
Символ 3 гірсько-штурмового батальйону – росомаха, гасло підрозділу: «Своє не віддамо!»

мехбатов видимо нету уже,как и бтт

[Nechriste]

У гостбира шото пошло не так

[Аарон]

Цитата

Начальник Генштаба Бельгии генерал Фредерик Вансина (Frederik Vansina)  сделал резкие  заявления в интервью, опубликованном в апреле 2026 года.
Основные пункты его позиции:
Вансина считает, что война на Украине, вероятно, продлится еще несколько лет и завершится к 2030 году.
Время для подготовки Европы:
По мнению генерала, этот период «куплен кровью украинцев», которая позволяет европейским странам выиграть время для перевооружения и подготовки к потенциальному военному противостоянию с Россией.
Цель — способность защититься без США:
К 2030 году Европа, по замыслу, должна обладать достаточным военным потенциалом, чтобы заявить, что даже без участия США Россия не сможет выиграть войну против европейских стран.
Оценка угроз:
Вансина отмечал, что Россия не нападет на Европу «сегодня или завтра», но к 2030 году, после окончания боевых действий на Украине, у РФ останется значительная армия (около 650-700 тысяч закаленных бойцов).
В контексте этого, в Европе обсуждается стратегия "Readiness 2030" (Готовность 2030) для закрытия критических пробелов в оборонных возможностях.

[Ghostbear]

Слишком хорошо, чтобы быть правдой!

[Nechriste]

Цитата (Саша Белый @ Сегодня, 16:58)

мехбатов видимо нету уже,как и бтт

Емнип их там и не было - мехбаты в горных бригадах сначала назывались горно-пехотными, потом горно-штурмовыми.

[SoldierBoy]

Все не могу понять почему такой ярый и мотивированый боец ГостБеар до сих пор не на передовой. Роисся же в опасности, родину надо защищать. А он тут с хохлами переписывается. Малую Токмачку кто брать будет?

[Nechriste]

[Nechriste]

[Nechriste]

[Pepe]

душевньіе метания

[Pepe]

Команданте в певцьі подался

[fahed]

[Pampa]

Цитата (Аарон @ Сегодня, 17:42)

Вансина считает, что война на Украине, вероятно, продлится еще несколько лет и завершится к 2030 году.

Хорошо гейропейцы устроились.

[Саша Белый]

Небольшая зарисовка где то в тылу зсу
https://www.facebook.com/share/r/1BD5vEUQzw/

[Juan Carlos]

Цитата (Ghostbear @ Апр 17 2026, 18:52)

Слишком хорошо, чтобы быть правдой!

Необучаемые блять.
Такая программа уже была для серийцев и афганцев. Но дураков, чтоб бросать гермашку и валить в зад, нашлись считанные единицы.
То есть, вот с серийцами не проканало, а хохлы, значит, глупее?
Да щаз, разбежались они, ага.


А никаких других способов нет. Они тут под защитой, а многие уже легализовались в других статусах и на хую этот хохлостан вертели.

[Ghostbear]

Обдолбанное чмо теперь начало угрожать лидеру ядерной державы, великолепному Александру Григорьевичу.
Вот уж от кого можно без раздумий получить ТЯО прямо в безмозглую и тупую наркохарю

https://lenta.ru/news/2026/04/18/zelenskiy-...y-pohischeniem/

[fahed]

Цитата (Ghostbear @ Апр 17 2026, 22:24)

Обдолбанное чмо теперь начало угрожать лидеру ядерной державы, великолепному Александру Григорьевичу.
Вот уж от кого можно без раздумий получить ТЯО прямо в безмозглую и тупую наркохарю

https://lenta.ru/news/2026/04/18/zelenskiy-...y-pohischeniem/

Ты вообще блядь дебил? Лука не имеет никакого контроля над гипотетически размещенным ТЯО в Белоруссии. Своими такими пассажами иди домохозяек из Зажопинска впечатляй в Одноклассниках.

[Juan Carlos]

БАЦЬКА РАЗМАЗЫВАЕТ ПEНДOCA!!!!!!


Лукашенко – о США: «Вы самые настоящие диктаторы. Никакие вы не демократы!»

[Nechriste]

Цитата (Juan Carlos @ Сегодня, 22:44)

БАЦЬКА РАЗМАЗЫВАЕТ ПEНДOCA!!!!!!

pic.twitter.com/dFYWlomU5X— Останній Капіталіст (@Ostanniy_Cap) April 17, 2026

[Ghostbear]

Цитата (fahed @ Апр 17 2026, 22:35)

Ты вообще блядь дебил? Лука не имеет никакого контроля над гипотетически размещенным ТЯО в Белоруссии. Своими такими пассажами иди домохозяек из Зажопинска впечатляй в Одноклассниках.

АГЛ - величайший лидер мира. У него контроль над всем. Возможно и над Ормузом.
А всяким релокантам лишь бы гадости писать