Российско-Украинская война Z #34, Горобина

[12th]

Цитата (anarxi @ Окт 9 2026, 07:12)

ну, что ж значит твой сын хохол вульгариус, у вас евреев же по матери определяют( мудро в целом).

Ну да. А кем он еще должен быть если по определению израильского МВД папа украинец и мама украинка?
Я кстати до репатриации вообще всегда думал что я русский (насколько о таких вещах можно задумываться в 15 лет), но израильское МВД постановило что на самом деле украинец. А оно практически никогда не ошибается.

[fahed]

[Nechriste]

[Nechriste]

Цитата (fahed @ Окт 8 2026, 15:25)

— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 8, 2026

[Саша Белый]

Мемуар про снабжение на передке.
В каментах упоминают/ спрашивают, уж не возле с. Роздоливка ( на полпути межлу Северском и Бахмутом, захвачено во время соледара и потом фронт тут до осени 2025 стоял)


https://facebook.com/story.php?story_fbid=4...100009319209901

Цитата

Поставили нам задачу сходить подивитися місце для облаштування позиції, заодно перевірити можливі шляхи евакуації. Посиділи, подумали, покрутили карту. Врешті решт я видав щось на кшталт “Збігаємо зранку, поки всі сплять”. Лейтенант кивнув, ми з Ку пішли збиратися - виїжджати треба було по темному, уже через пару годин.
Ми пробираємось темними посадками. Ще ніч, небо лише починає трохи світліти десь на сході. Нас двоє, я і Ку. Для арти ми майже нецікава ціль, а нічних дронів поки ще мало.  Ми проходимо повз декількох бліндажів - спочатку суміжників, потім наших. Тиша. Нікого поруч. Це умовна друга лінія і солдатікі тут розслаблєні - ніхто не веде спостереження, усі сплять всередині. Підходимо до закинутого шанця в посадці. Нам іти ще десь кілометр, як позаду починає щось греміти. Ми пригаємо в шанець і бачимо як із за повороту посадки виїжджає дрєвній самосвал ЗіЛ, доверху навантажений брьовнами. Він ричить зношеним мотором, викидує в повітря клуби сизого диму, підплигує на роздовбаній технікою ґрунтовці але вперто котить кудись в сторону наших крайніх позицій.
Ку каже
-  Давай перечекаємо…
Я мовчки киваю. Вантажівка з вимкненими фарами проїжджає ще метрів 100 і чудом не потрапивши в пару воронок від КАБів, пригальмовує десь біля захованого в залишках посадки нашого опорніка “Ягідка”. З під землі вискакують декілька темних силуетів, розмахують руками, показуючі напрямок. ЗіЛ розвертається, здає чуть назад, під’їжджаючи до самої посадки і піднімає кузов, висипаючи дерево на землю. Хто до цього ще не чув астматичний кашель хворого двигуна цього чуда, тепер точно почули як колоди б'ються одна об одну, випадаючи з кузова. Десь вдалині хлопнув міномет, звук виходу ні з чим не сплутаєш. Декілька секунд і з недольотом метрів 70 в посадці вибухає міна. Ще звук виходу. Піхотинці відчайдушно махають руками, показуючи водієві що треба уй0був@ти і плигають в бліндаж. Водієві двічі повторювати не треба. Кузов ще не встиг до кінця опуститись, як він рванув геть по полю, об’їжджаючи воронки від бомб. Міна падає на край зваленого дерева і одна з колод високо підлітає в небо.
Ще виходи, на цей раз працює уже пара мінометів. Вантажівка пролітає повз нас. Ми уже лежимо на дні шанця, слухаючи цей концерт. Пара мін падає неподалік, уламками зрізуючи гілки над головами. З того боку приєднуються ще декілька стволів, засипаючи мінами не лише дорогу, а і посадки з позиціями навколо. Наша піхота просинається і починає крити матом брьовна, вантажівку і ворожих мінометників. Дістається і водієві вантажівкі, але про нього більше з захоплення. Дрєвній ЗіЛ розігнавшись до неймовірних для себе 70 км/год вискакує на асфальт і цілий та неушкоджений тікає в сторону найближчого села.
Ворожа арта працює ще хвилин 30, поступово зменшуючи темп і в кінці кінців майже замовкає. Я дивлюсь на світліюче небо, прикидаю по часу. Сіряк от-от закінчиться.
-  Встигнемо.
Але ледь ми виходимо з шанцю, із за посадки вилітає сніжно-білий L200. Це медевак одного з окремих батальйонів що діють разом з нашою бригадою. Водій дає газу, і машина, переплигуючи невеликі воронки, несеться до позицій, де її скоріш за все вже чекає наш 300й.
Я лише встигаю сказати “Бля…” коли на дорогу за елькою падає перша міна. Ми знову плигаємо в шанець, тут же прилітає ще одна, і ще. Через п’ять хвилин вся арта з того боку починає засипати дорогу і посадки навколо мінами та снарядами. Кукушка сідає на дні шанцю, поправляє шолом на голові і меланхолічно видає:
- Як ти там казав, збігаємо поки всі сплять?...

На фото ті самі місця. Одна з машин не встигла обїхати воронку і стояла там досить довгий час.

Примерно так же последнего времени в эти годы - и журналистов возили и облаштовывали позиции ( бревна видели в сьемуах регулярно, обращал внимание), под рассказы фронт без фронта и тыл без тыла
пока состояние первых рядов не дошло до ручки, люли по году на позиции, и тикают, даде героические медийные личности ( Стоцкий, Афанасьев, женщина Вырва) отсеиваются куда нибудь слесарем на нрк иои политрабочим донаты соьирать. Уурвысруки нотовы воюваты все житте, а головы подсиавялть бесконечно , срели продов, все меньше желающих. Разве что когда удается в некотгрых пидроздилаз набрать энергичных людей ( как колумбийчиков в Хартии)- то видосы такие же как в 2022- атаки через поле , мезштурмы у зигометов и т д.

[Саша Белый]

Украинские ебанаты и семь бэ ( тм Нехристь) , как показыаает гугл, строили флак турмы еще весною - дата заметки 11/4/2026
https://militarnyi.com/uk/news/carmine-sky-...amy-proty-bpla/

Цитата

Українська компанія Carmine Sky розмістила на території України вежі із дистанційно керованими турелями Sky Sentinel у межах приватної протиповітряної оборони.

Про це йдеться в репортажі української редакції Deutsche Welle.

Автоматичними турелями на базі кулемета M2 Browning керують за допомогою ігрового геймпада, а зображення передає камера з функцією машинного зору.

Турелі самостійно розпізнають цілі та наводяться на них, а оператор, який може перебувати за сотні кілометрів від об’єкта, лише підтверджує відкриття вогню.

[fahed]

Цитата (Nechriste @ Окт 9 2026, 09:45)

Ukrainian attack drones reportedly penetrated more than 1,700 km of Russian airspace to strike Russia’s Ukhta oil refinery this morning, setting it on fire. https://t.co/7N53UipROG— OSINTtechnical (@Osinttechnical) October 9, 2026

[nik682]

Эпичные патриоты.

[fahed]

— Serhii Sternenko (@sternenko) October 9, 2026

[Саша Белый]

Неподалеку от Калуги какие то грущные пункты стоят кстати (а в самой была при совочке какая то скоращенная ртбр, связанная с этим всем) -и бывш. системы Круг, и какой то пункт ихней спецсвязи, видно с гугла в лесах.
Такое вотт совпадение кнашен.

[fahed]

Цитата (nik682 @ Окт 9 2026, 11:17)

Эпичные патриоты.

Йа Рабб, сегодня же пятница, просим победу в Вазийе и чтобы Рыбаря действительно набутылили

[nik682]

Разгорается, Ростик уже привычно выбухнул.

[fahed]

А потому что надо с взрослыми тётями мутить - а не с малолетками, 14 лет блять

В украинском Ровно 14-летняя девушка по заказу российских спецслужб убила военнослужащего ВСУ — полиция
Читать полностью: https://news.zerkalo.io/accidents/138196.html?c

[nik682]

Тот еще Буратино. Ну да и Йух с ним.

[nik682]

Немного статистики

[fahed]

[Саша Белый]

Цитата

“Щоб поховати стереотипи про Десну”: 169-й навчальний центр очолив екскомбриг 28 та 160 омбр Анатолій Куликівський
169-й навчальний центр Сухопутних військ ЗСУ очолив полковник Анатолій Куликівський, колишній командир 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу.

Про це повідомили Сухопутні війська ЗС України.

Нового начальника особовому складу представив командувач Сухопутних військ бригадний генерал Святослав Заїць.

https://novynarnia.com/2026/10/08/169-i-nav...ii-kulykivskyi/

Цитата

Анатолій Куликівський — полковник ЗСУ, який має бойовий досвід від часів АТО/ООС та повномасштабної війни. У 2014 році вступив до Національної академії Сухопутних військ, а після випуску в 2018 році служив у 72-й окремій механізованій бригаді, де пройшов шлях від командира взводу до начальника штабу батальйону.

Цитата

За підсумками 2025 року 28-ма омбр посіла 13-те місце серед усіх Сил оборони України та 5-те — серед підрозділів Сухопутних військ за показниками застосування БпЛА.

У лютому 2026 року в інтерв’ю АрміяInform Куликівський розповідав, що близько 70% логістичного забезпечення позицій бригади на Костянтинівському напрямку здійснювали наземні роботизовані комплекси.

6 червня 2026 року Куликівський очолив 160-ту окрему механізовану бригаду.

За 8 лет от комвзвода по училищу - до командира учебной дивизии (169 оуц состоит из учебных полков). Ух!
Правда как то с Константиновкой не очень вышло, а про успехи 160 мбр чето как то не слыхать особо.

[Саша Белый]

Марк Семеныч с треском расттается с мрией об преркасном,о справедливом,о добром

https://www.facebook.com/mark.solonin.7/pos...V1REXUmhiUGdZUl

Цитата

ПОЧЕМУ  ИЗРАИЛЬ  -  НЕ  УКРАИНА 
(а Украина - не Израиль)
В сотый раз прочитав в комментах очередные завывания на тему « авотвизраилеиврит…», решил ответить всем сразу. Коротко, но по пунктам.
1.  Правила игры объявляют ДО того, как раздали карты. ПОСЛЕ этого правила меняют только самые наглые, давно не битые шулера.
Израиль никого не обманывал. С самых первых сионистских съездов было заявлено намерение построить ЕВРЕЙСКОЕ государство для ЕВРЕЕВ. Не австралийское для чукчей, не исландское для японцев, а именно еврейское для евреев. Те, кому это было надо – приехали в пустыню. Строить еврейское государство, учить иврит, сажать сады и осушать болота. Те, кому не надо – не приехали. Израиль – это страна добровольно «понаехавших». 
Русскоязычные жители УССР/Украины никуда не приезжали. Они жили и живут, работали и работают там, где похоронены их отцы, деды и прадеды. Они тут родились. Это их «родная земля» – в самом прямом и точном смысле этого слова. И коллективно уезжать в другую страну они не собирались. На референдуме 1991 года о сохранении СССР «ЗА» сохранение проголосовало 76% (три четверти, т.е. абсолютное большинство) жителей Харьковской области. 78% в Днепропетровской, 80% в Запорожской, 81% в Херсонской и Винницкой, 82% в Одесской и Кировоградской, 83% в Черниговской, 85% в Донецкой и Николаевской…
После того, как результаты референдума выбросили в мусорное ведро, были объявлены «правила», по которым будет жить новое государство – провозглашенная на территории УССР Украина. В этих правилах не было ни слова о том, что «Украина для украинцев». Всё было точно наоборот. Предвыборное обращение президента Кравчука перед вами. Кому плохо видно – цитирую:
«На земле Украины наряду с украинским и другими народами полноправными хозяевами являются 12 миллионов русских... Ни в коем случае не будет допускаться принудительная украинизация русских. Любые попытки дискриминации по национальному признаку будут решительно пресекаться…Украинцы и русские веками жили на Украине в мире и дружбе. Их объединяет совместно пролитая кровь, общее горе и общие радости. Построим же независимую Украину как общий дом украинцев и русских, всех национальностей, населяющих её»
Обратите внимание – речь идет о РУССКИХ. Самых настоящих, русских русских. О русскоязычных украинцах и речи нет – видимо тогда, поздней осенью 1991 года сама мысль о том, что украинцы могут делиться «по сортам», в соответствии с умением произнести слова «паляниця», никому в голову еще не пришла.
2.  Израиль – всё что в нем есть – построен ЕВРЕЯМИ,  ДЛЯ  ЕВРЕЕВ,  на деньги ЕВРЕЕВ. Вы подлетаете на самолете к Израилю. В иллюминатор видно огромное, бескрайнее море огней – это Тель-Авив («город весны»). До евреев тут был мелкий рыбацкий поселок. Самолет садиться в огромном, современнейшем аэропорту. Вы выходите, садитесь в такси и едете по автобану, которому могла бы позавидовать Германия. И аэропорт, и автострада, и бесконечные ряды многоэтажек, и утопающие в зелени виллы, и огромные производственные корпуса – всё это построено евреями, для евреев, на деньги евреев. До прихода евреев тут (почти)ничего не было – за исключением Старого города в Иерусалиме, римского амфитеатра в Кейсарии, и двух десятков мечетей и храмов, оставленных крестоносцами (впрочем, всё перечисленное восстановлено и доведено «до блеска» евреями на деньги евреев).
Вы приезжаете в Киев – вокзал построен Российской империей. Вы прилетаете в Киев -аэропорт построен в российской империи (тогда она называлась СССР). Вы выходите из поезда и садитесь в метро, построенное в СССР. 95% метровагонов сделаны в Мытищах и Ленинграде. Вы приезжаете в гости к другу – и если он не из «нуворишей», то почти наверняка его «жилплощадь» построена империей (романовской или советской). 80% всего жилого фонда, существовавшего на начало 2014 года, досталось Украине от УССР. Если вам удалось найти РАБОТАЮЩИЙ  ЗАВОД (не мастерскую в гараже и не «офис с менеджерами по маркетингу в сфере фрайчайзинга», а именно ЗАВОД), то он наверняка остался от советской империи.
Так вот, украинцы в Российской империи ТОЖЕ работали, тоже строили, тоже воевали и тоже платили. Но кроме них работала огромная, преимущественно русскоязычная, страна. И эта многонациональная страна завоевывала, защищала и обустраивала украинские земли ДЛЯ  СЕБЯ – а не только для тех, кто называет буханку паляницей. И никаких особых прав на этой земле у так называемой «титульной нации» нет. По совести – нет. И по действующей Конституции Украины – тоже нет.

Ничо не поделаешь, вместо перспективной (пустьи бедненько и трудной) восточно-европейской страны,стремящейся чего то там вышла ..ммммм... некая землянка УПА с портретом гауптмана ордунг-полицай вместо икон в уголку и с крабами-ворами во главе (последний год укр.высруики решили повторить видимо все тезисы путины из 22 - но не так как тогад крутили у башки ими,а прям в натутре)

ну... не шмогла..

[Nechriste]

Цитата (nik682 @ Окт 9 2026, 11:17)

Эпичные патриоты.

[Nechriste]

Цитата (Саша Белый @ Сегодня, 13:19)

Правда как то с Константиновкой не очень вышло, а про успехи 160 мбр чето как то не слыхать особо.

Кацапы за нее уже с год вошкаются, а так до конца и не взяли